юридичні консультації

Про внесення змін і доповнень до роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”

Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 26.04.2002 № 04-5/491

Про внесення змін і доповнень до роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”

У зв’язку із змінами, що сталися у законодавстві, та виникненням у судовій практиці питань стосовно вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне внести такі зміни і доповнення до роз’яснення від 12.03.99 №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”.

1. У тексті роз’яснення, крім вступної частини і пункту 21, слова “арбітражний” і “арбітражні” в усіх відмінках замінити відповідно словами “господарський” і “господарські”, а абревіатуру “АПК” — абревіатурою “ГПК”;

2. Підпункт 9.1 пункту 9 доповнити після абзацу першого новим абзацом другим такого змісту:

“Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов’язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності”.

У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;

4. Пункт 11 доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:

“Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою”.

У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим”;

5. В абзаці першому пункту 14 цифри “53” замінити цифрами “58”;

6. Пункт 18 після абзацу сьомого доповнити новими абзацами восьмим і дев’ятим такого змісту:

“Наслідки недійсності угоди підлягають застосуванню лише стосовно сторін даної угоди, тому на особу, яка не є стороною угоди, не може бути покладено обов’язок щодо повернення майна за угодою, у якій вона не брала участі.

Водночас заінтересована особа-учасник визнаної недійсною угоди не позбавлена права вимагати виконаного її контрагентом від третьої особи, що не є стороною угоди, як отриманого без належних правових підстав”.

7. У пункті 19:

7.1. Абзац другий доповнити реченням такого змісту: “Проте у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв’язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документу, що посвідчує особу, або на підставну особу -засновника суб’єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб’єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із статтею 49 Цивільного кодексу незалежно від часу їх укладення”.

7.2. Доповнити пункт абзацом третім у такій редакції:

“Якщо у встановленому порядку буде з’ясовано, що зміну носіїв корпоративних прав або продажу таких прав здійснено для укладання відповідним суб’єктом підприємницької діяльності угод з метою ухилення від сплати податків та інших обов’язкових платежів або легалізації коштів, набутих злочинним шляхом, суд має визнавати такі угоди недійсними за ознаками статті 49 Цивільного кодексу України”.

Голова Вищого господарського

суду України Д.Притика

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів
  2. У відповідності з вимогами ст. 59 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. При цьому недійсні угоди не породжують для сторін прав та обов’язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються
  3. Не можна погодитися з висновком Вищого господарського суду України, що порушення процедури скликання загальних зборів пайовиків споживчого товариства не є нововиявленою обставиною, оскільки вказані порушення призвели до усунення останніх від особистої участі у вирішенні актуальних питань діяльності товариства, а саме вирішення питання про вихід останнього зі складу спілки, і мають істотне значення для вирішення справи за позовом по визнання рішення таких зборів недійсними та не були відомі заявникові на час вирішення спору господарським судом
  4. Не можна погодитися з висновком Вищого господарського суду України, що порушення процедури скликання загальних зборів пайовиків споживчого товариства не є нововиявленою обставиною, оскільки вказані порушення призвели до усунення останніх від особистої участі у вирішенні актуальних питань діяльності товариства, а саме вирішення питання про вихід останнього зі спілки, і мають істотне значення для вирішення справи за позовом про визнання рішення таких зборів недійсними та не були відомі заявникові на час вирішення спору господарським судом
  5. Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 13 “Про практику розгляду судами прав про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією”

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Сентябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930