юридичні консультації

Про деякі питання практики застосування розділу XII-2 Господарського процесуального кодексу України Постанова від 11.10.2010 N 2

ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
11.10.2010 N 2
(Втратила чинність напідставі Постанови від 09.07.2015р. №4 Про визнання такою, що втратила чинність, постанови пленуму Вищого господарського суду України від 11.10.2010 № 2)
Про деякі питання практики застосування
розділу XII-2 Господарського процесуального
кодексу України
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
Розділом XII-2 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі — ГПК) в редакції Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI ( 2453-17 ) «Про судоустрій і статус суддів» встановлено порядок перегляду судових рішень господарських судів Верховним Судом України і запроваджено допуск Вищим господарським судом України справ до провадження.
З метою забезпечення однакового і правильного застосування відповідних норм ГПК ( 1798-12 ) та відповідно до пункту 6 частини другої статті 36 названого Закону ( 2453-17 ) пленум Вищого господарського суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
{ Абзац другий вступної частини із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
1. Заява про перегляд Верховним Судом України судових рішень господарських судів може бути подана після їх перегляду в касаційному порядку (стаття 111-15 ГПК) ( 1798-12 ), тобто лише після прийняття Вищим господарським судом України постанови за наслідками розгляду касаційної скарги.
Що ж до ухвал Вищого господарського суду України, то заяви про їх перегляд подаються за одночасної наявності двох умов:
— ця ухвала перешкоджає провадженню у справі; такими ухвалами є, зокрема, ухвали про зупинення касаційного провадження, залишення касаційної скарги без розгляду, припинення касаційного провадження.
— судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
До кола ухвал, стосовно яких може бути подана відповідна заява, не відносяться ухвали, постановлені згідно з приписами розділу XII-2 ГПК ( 1798-12 ).
2. Правом на звернення із заявою про перегляд Верховним Судом України судових рішень господарських судів наділено сторін у справі та Генерального прокурора України.
Зі змісту статті 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статей 2 і 29 ГПК ( 1798-12 ) та статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» ( 1789-12 ), а також Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 ( v003p710-99 ) у справі N 1-1/99 випливає, що Генеральний прокурор України може звернутися з відповідною заявою лише в інтересах громадянина або в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Оскільки треті особи у справі користуються правами і несуть обов’язки сторін (статті 26 і 27 ГПК) ( 1798-12 ), то й вони мають право на звернення з такими заявами.
Органи державної виконавчої служби за правилами, встановленими розділом XII-2 ГПК ( 1798-12 ), можуть також оскаржувати судові рішення господарських судів, прийняті за їх участю на стадії виконавчого провадження і переглянуті в касаційному порядку.
Сторони у справі про банкрутство — кредитори (представник комітету кредиторів) і боржник (банкрут) та інші учасники відповідного провадження на загальних підставах вправі подавати заяви про перегляд судових рішень господарських судів.
За змістом частини першої статті 25 ГПК ( 1798-12 ) процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, а отже, й на стадії перегляду судових рішень господарських судів Верховним Судом України. Відтак, зокрема, із заявою про перегляд Верховним Судом України відповідних рішень можуть звертатися й правонаступники осіб та/або органів, зазначених у цьому пункті постанови. { Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
3. Встановлений статтею 111-16 ГПК ( 1798-12 ) перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним.
Отже, неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. { Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
4. Необхідно мати на увазі, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII-2 ГПК ( 1798-12 ), і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу ( 1798-12 ).
5. Частиною першою статті 111-17 ГПК ( 1798-12 ) встановлено, що заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення: { Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
1) судового рішення, стосовно якого подано заяву про перегляд судових рішень господарського суду.
При цьому законом не встановлено будь-яких обмежень щодо моменту прийняття судового рішення, на яке у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111-16 ГПК ( 1798-12 ). У зв’язку з цим зазначеним судовим рішенням може бути й таке судове рішення суду касаційної інстанції, яке ухвалене до набрання чинності Законом ( 2453-17 ) за правилами, встановленими для перегляду судових рішень у касаційному порядку, і не скасоване Верховним Судом України; водночас до відповідних судових рішень не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах;
2) судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу ( 1798-12 ), якщо воно ухвалене пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
За змістом відповідної норми судовим рішенням, про перегляд якого подається заява, може бути й не скасоване Верховним Судом України судове рішення Вищого господарського суду України, ухвалене до набрання чинності Законом ( 2453-17 ), але не раніше ніж за рік до ухвалення судового рішення, на яке здійснюється відповідне посилання. Недодержання умови щодо зазначеного річного строку є підставою для відмови у допуску справи до провадження.
6. Строки для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів, встановлені частинами першою і другою статті 111-17 ГПК ( 1798-12 ), є процесуальними і можуть бути поновлені з причин, визнаних судом поважними, за клопотанням особи, яка подала відповідну заяву (частина третя тієї ж статті). Поновлення цих строків з ініціативи суду законом не передбачено. Про поновлення строку постановляється відповідна ухвала, зміст якої може бути викладено в ухвалі, постановленій про допуск справи до провадження (стаття 111-21 ГПК) ( 1798-12 ). Що ж до річного строку з дня ухвалення судового рішення, про який ідеться в частині першій цієї ж статті, то він процесуальним не є, а має присічний характер і тому поновленню не підлягає. { Абзац перший пункту 6 в редакції Постанови Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
Строк, передбачений частиною першою статті 111-17 ГПК ( 1798-12 ), обчислюється з дня ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.
7. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 111-18 та 111-19 ГПК ( 1798-12 ), суддя-доповідач постановляє ухвалу, якою заявник повідомляється про недоліки заяви та про строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути. Цей строк повинен бути розумно необхідним, тобто достатнім для усунення усіх недоліків заяви з урахуванням тривалості поштообігу.
8. Повернення заяви з підстав, передбачених частиною четвертою статті 111-20, здійснюється шляхом постановлення відповідної ухвали суддею-доповідачем одноособово.
9. Частиною п’ятою статті 111-20 ГПК ( 1798-12 ) передбачена можливість повторного звернення із заявою про перегляд судового рішення господарського суду після повернення такої заяви Вищим господарським судом України. Це повторне звернення має здійснюватися в межах загального строку, визначеного частиною першою статті 111-17 ГПК ( 1798-12 ); водночас заявник не позбавлений права в разі необхідності звернутися до Вищого господарського суду України з клопотанням про відновлення даного строку, а названий суд — відновити його за загальними правилами, встановленими статтею 53 ГПК ( 1798-12 ), із зазначенням про таке відновлення в ухвалі, постановленій про допуск справи до провадження (частина друга статті 111-21 ГПК) ( 1798-12 ).
Відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку або відмова в його поновленні тягне за собою залишення заяви про перегляд судового рішення без розгляду, про що згідно з частиною третьою статті 111-17 ГПК ( 1798-12 ) постановляється ухвала. { Абзац другий пункту 9 в редакції Постанови Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
10. Якщо заяву про перегляд судових рішень господарських судів після розгляду відповідної заяви однієї із сторін у справі подано також іншою стороною в тій же справі, то питання про допуск справи до провадження або відмову в допуску за такою заявою іншої сторони вирішується на загальних підставах. При цьому в разі коли питання про допуск до провадження заяви, яка надійшла першою, ще не вирішено, подані заяви може бути об’єднано в одне провадження, якщо вони подані з однієї й тієї ж підстави з числа зазначених у пунктах 1 і 2 статті 111-16 ГПК ( 1798-12 ) і якщо це не ускладнюватиме належного розгляду відповідних заяв. { Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
11. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п’яти суддів Вищого господарського суду України шляхом постановлення ухвали про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску з викладенням мотивів вчинення відповідної процесуальної дії та з посиланням на норми законодавства. При цьому визначений частиною другою статті 111-21 ГПК ( 1798-12 ) п’ятнадцятиденний строк для постановлення згаданої ухвали слід обчислювати з дня надходження до Вищого господарського суду України відповідної заяви, яка узгоджується з вимогами статей 111-18 та 111-19 ГПК ( 1798-12 ).
Якщо заяву подано без додержання вимог статей 111-18 та 111-19 ГПК ( 1798-12 ) і заявник повідомлявся про недоліки заяви, то п’ятнадцятиденний строк для постановлення ухвали про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску обчислюється відповідно з дня усунення недоліків або з дати закінчення строку, який встановлювався для їх усунення. При цьому днем усунення недоліків вважається дата надходження до Вищого господарського суду України належним чином оформлених матеріалів зазначеної заяви.
12. Оригінали ухвал Вищого господарського суду України, постановлених у зв’язку з розглядом заяв про перегляд судових рішень господарських судів, з доданими до них документами надсилаються тим судам, де знаходяться матеріали справ, в яких оскаржуються судові рішення, для приєднання до матеріалів таких справ. Виняток становлять ухвали Вищого господарського суду України про допуск справи до провадження, які разом із заявами про перегляд судових рішень та доданими до них документами надсилаються до Верховного Суду України (частина третя статті 111-21 ГПК) ( 1798-12 ).
13. У розгляді питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 111-16 ГПК ( 1798-12 ), Вищим господарським судом України може бути встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов’язань є наслідком недотримання норм процесуального права. У такому разі названий суд згідно з частиною четвертою статті 111-21 ГПК ( 1798-12 ) своєю ухвалою:
— відкриває провадження у справі про перегляд судового рішення господарського суду, прийнятого з недотриманням зазначених норм, у порядку, передбаченому статтею 111-4 названого Кодексу ( 1798-12 );
— за необхідністю тією ж ухвалою витребовує відповідну справу з місцевого господарського суду;
— здійснює подальше провадження у справі за правилами розділу XII-1 ГПК ( 1798-12 );
— у разі скасування або зміни з підстав, зазначених у частині четвертій статті 111-21 ГПК ( 1798-12 ), судового рішення (судових рішень) господарського суду, яке раніше вже було переглянуто в касаційному порядку, вирішує питання про визнання нечинною відповідної постанови касаційної інстанції, що приймалася за результатами такого перегляду.
Зазначені процесуальні дії вчиняються тим самим складом Вищого господарського суду України, який розглядав питання про допуск справи до провадження.
{ Пункт 13 в редакції Постанови Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
14. Порядок і розміри справляння судового збору із заяв про перегляд судових рішень, а також повернення сплачених сум судового збору з цих заяв визначено Законом України «Про судовий збір» ( 3674-17 ), зокрема, абзацом третім частини першої, пунктом 1 частини другої статті 3, пунктом 11 частини другої статті 4, статтею 5, пунктами 2 і 4 частини першої статті 7 цього Закону ( 3674-17 ). Розподіл зазначених сум між сторонами здійснюється за загальними правилами частин першої — четвертої статті 49 ГПК ( 1798-12 ), а повернення їх у передбачених названим Законом ( 3674-17 ) випадках — у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики, яким є Міністерство фінансів України. { Постанову доповнено пунктом 14 згідно з Постановою Вищого господарського суду N 13 ( v0013600-11 ) від 26.12.2011 }
 Голова Вищого
 господарського суду України                             В.Татьков
 Секретар пленуму Вищого
 господарського суду України                             Г.Кравчук

 

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ 07.04.2008 N 01-8/211 Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України
  2. Про призначення секретаря пленуму Вищого господарського суду України Постанова від 01.10.2010 N 1
  3. Неправильне застосування судом касаційної інстанції положень ст. 67 Господарського процесуального кодексу України призвело до помилкового скасування ухвали суду першої інстанції щодо застосування заходів до забезпечення позову.
  4. Посилання Вищого господарського суду України на невідповідність поданої касаційної скарги вимогам процесуального законодавства, не зазначення касатором суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, спростовуються змістом касаційної скарги
  5. Посилання Вищого господарського суду України на невідповідність поданої касаційної скарги вимогам процесуального законодавства, не зазначення касатором по суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, спростовуються змістом касаційної скарги

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Май 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031