юридичні консультації

Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140

Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві

(Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140)

Матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами.

Зокрема, мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, нез’явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК), одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У зв’язку з наведеним Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу на таке.

1. Відповідно до частини третьої статті 20 ГПК сторони можуть заявити відвід судді з підстав, зазначених у частині першій цієї статті.

У випадку якщо на порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК учасник судового процесу вдається до відвертого зловживання своїми правами шляхом заявлення численних відводів судді (суддям), явно спрямованих на свідоме затягування судового процесу, господарський суд не позбавлений права і можливості продовжити розгляд справи, в якій заявлено відвід, у тому ж засіданні з обов’язковим зазначенням про це в судовому рішенні та з наведенням у ньому відповідних мотивів.

Аналогічну правову позицію було викладено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 03.08.2007 № 01-8/622 «Про деякі питання практики застосування статті 20 Господарського процесуального кодексу України».

2. У разі нез’явлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами), де зазначено:

«Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з’явилися у засідання.

Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі нез’явлення в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов’язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК.

Що ж до представника відповідача, то у разі нез’явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК».

3. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи може тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

— покладення на особу, що припустилася зловживання, державного мита незалежно від результатів вирішення спору (частина друга статті 49 ГПК);

— стягнення штрафу з винної сторони в доход Державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

— винесення у встановленому порядку окремих ухвал (статті 90 ГПК).

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

З відповідних питань див. також викладене в:

— пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»;

— пунктах 11 і 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».

4. Зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій, а так само подання апеляційних та касаційних скарг щодо процесуальних документів, яких взагалі не існує.

З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без розгляду, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

5. Якщо господарський суд, одержавши зустрічну позовну заяву, дійде висновку про те, що зустрічний позов взаємно не пов’язаний з первісним, він має діяти таким чином, як зазначено в пункті 16 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»:

«Частиною першою статті 60 ГПК передбачено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.

Обставини, які свідчать про взаємну пов’язаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у зв’язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК».

6. У ситуації, коли стороною, іншим учасником судового процесу одночасно оскаржується в апеляційному і в касаційному порядку один і той самий процесуальний документ, господарському суду необхідно мати на увазі викладене в абзаці третьому пункту 3 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», а саме:

«У разі надходження до місцевого господарського суду апеляційної та касаційної скарг (подань) на рішення (постанову), ухвалу суду першої інстанції цей суд згідно з вимогами частини третьої статті 91 ГПК у п’ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду. У той же строк місцевий господарський суд надсилає касаційну скаргу касаційній інстанції і одночасно письмово повідомляє її про зазначені обставини».

7. У вирішенні питань, пов’язаних з поданням апеляційних та касаційних скарг на ухвали господарського суду, які не підлягають оскарженню, судам слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в його Інформаційному листі від 10.09.2008 № 3.2-2008, який доведено до відома господарських судів України Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 22.09.2008 № 01-8/547.

При цьому слід виходити з того, що ухвали про відмову в прийнятті апеляційних і касаційних скарг (поданих на ті ухвали, що не підлягають оскарженню), в свою чергу, не можуть бути оскаржені, а тому в їх прийнятті також потрібно відмовляти, не надсилаючи матеріали справ до судів вищих інстанцій.

8. У будь-яких випадках зловживання процесуальними правами господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК, — шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.

* * *

У Вищому господарському суді України здійснюватиметься подальше обговорення питань запобігання зловживанню процесуальними правами з метою підготовки відповідних рекомендацій президії Вищого господарського суду України або роз’яснень Пленуму Вищого господарського суду України.

Заступник Голови Вищого господарського суду України В. Москаленко

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 09.03.2010 № 01-08/129
  2. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 09.03.2010 № 01-08/130
  3. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 01-08/71
  4. Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.01.2010 № 01-08/12)
  5. Про призначення секретаря пленуму Вищого господарського суду України Постанова від 01.10.2010 N 1

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Май 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031