юридичні консультації

Інформаційний лист від 11.04.2011 № 495/11/13-11

Верховною Радою України 2 грудня 2010 року прийнято Закон України № 2756-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України”, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Зазначеним Законом внесено зміни до преамбули Закону України від 6 липня 1995 року № 265-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (надалі – Закон).

У новій редакції преамбули Закону зазначено, що встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. При цьому в Податковому кодексі України не міститься жодної норми, яка б регулювала випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій.

Водночас Законом України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України”, тобто тим самим нормативним актом, що змінив преамбулу Закону, було змінено низку інших норм цього Закону. Зокрема, були внесені зміни до статті 9 Закону, яка визначає випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій. Так, пунктом 6 статті 9 Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок.

При вирішенні питання про застосування норм статті 9 Закону у співвідношенні з преамбулою цього Закону судам слід виходити з такого.

Преамбула Закону обмежує встановлення іншими законами, крім Податкового кодексу України, випадків незастосування реєстраторів розрахункових операцій. Водночас преамбула Закону не повинна розглядатися як неможливість унормування випадків незастосування реєстраторів розрахункових операцій безпосередньо самим Законом.

На це вказує, зокрема, той факт, що зміни до статті 9 Закону, яка визначає випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій, внесені тим самим нормативним актом, що і зміни до преамбули цього ж Закону. За таких обставин повинні одночасно застосовуватися як норми статті 9 Закону, так і преамбула Закону.

У свою чергу, якщо зміст преамбули суперечить спеціальним нормам Закону, які безпосередньо врегульовують певні питання, перевагу варто надавати відповідним спеціальним нормам. У розглядуваному випадку такими є норми статті 9 Закону.

Ураховуючи викладене, положення преамбули Закону про неможливість встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій іншими законами, крім Податкового кодексу України, слід розуміти таким чином, що передбачені преамбулою Закону обмеження стосуються інших нормативних актів, крім Закону та Податкового кодексу України.

Таким чином, випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій слід визначати з урахуванням статті 9 Закону.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Інформаційний лист від 03.07.2009 № 962/13/13-09
  2. Інформаційний лист від 02.06.2011 № 742/11/13-11
  3. Інформаційний лист від 10.02.2011 № 203/11/13-11
  4. Інформаційний лист від 22.04.2011 № 571/11/13-11
  5. Інформаційний лист від 28.01.2011 № 129/11/13-11

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Ноябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930