юридичні консультації

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ від 12.04.2012 № 1044/11/13-12 щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу

У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу, на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.

Верховною Радою України 2 грудня 2010 року прийнято Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Цим Законом Кодекс адміністративного судочинства України (далі — КАС України) доповнено статтею 1833, яка регулює особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів щодо, зокрема, стягнення коштів за податковим боргом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У пункті 95.2 статті 95 Кодексу зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 2 статті 1833 КАС України передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків, при цьому додавши до подання такі докази:

документальне підтвердження дати направлення (вручення) податкової вимоги платнику податків;

докази того, що орган державної податкової служби надіслав відповідачу копії подання та доданих до нього документів. Ця правова позиція Вищого адміністративного суду України відображена у пункті 3 інформаційного листа від 2 лютого 2011 року № 149/11/13-11.

Також органом державної податкової служби повинно бути надано суду документальне підтвердження:

дати виникнення податкового боргу (для встановлення обставин строків звернення до суду);

розміру податкового боргу (для чого потрібно надати відповідні розрахунки із зазначенням періодів, за які виник борг, та підстав виникнення податкового боргу — податкові декларації, податкові повідомлення-рішення тощо).

Щодо необхідності повторного направлення податкових вимог платнику податків у разі збільшення розміру податкового боргу Вищий адміністративний суд України повідомляє таке.

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Судам слід звернути увагу на те, що моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 1833 КАС України, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.

При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов’язання платника податку. Строк сплати податкового зобов’язання визначається статтею 57 Кодексу.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Кодексу в разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 — 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, стають податковим боргом.

Передбачений частиною другою статті 1833 КАС України строк у двадцять чотири години, протягом яких податковий орган у разі збільшення податкового боргу після надсилання податкової вимоги має право звернутися з відповідним поданням, слід обчислювати з нуля годин дня, що настає за останнім днем сплати суми податкового зобов’язання, визначеного за правилами статті 57 Кодексу.

Виходячи з викладеного, суд повинен витребувати у заявника докази, що підтверджують факт та час виникнення обставин, які зумовили звернення з таким поданням.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг — із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Водночас підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

У зв’язку з цим у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов’язання.

У розглядуваній ситуації строк у 60 календарних днів для звернення до суду з поданням у порядку статті 1833 КАС України починає свій перебіг знову з моменту надсилання (вручення) нової податкової вимоги платнику податків.

У разі розбіжностей між сумою податкового боргу в поданні та у податковій вимозі суди повинні ретельно з’ясовувати обставини збільшення такого податкового боргу. При цьому слід ураховувати зміст заперечень платника податків. Якщо матеріалів у справі недостатньо для висновків щодо безспірності суми податкового боргу, суд на підставі пункту 2 частини четвертої статті 1833 КАС України відмовляє у прийнятті подання, а відкрите провадження у справі закриває на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, роз’яснивши заявнику, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах, але в загальному порядку позовного провадження.

Також орган державної податкової служби має право звернутися до суду на загальних підставах у порядку позовного провадження у разі, якщо суд своєю ухвалою відмовив у прийнятті подання в порядку статті 1833 КАС України.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.

Заступник Голови суду М. Цуркан

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Підприємство має право на формування податкового кредиту тільки на підставі податкових накладних, що підписані особами, які наділені таким правом у визначеному законом порядку.
  2. На порушення вимог закону судом не було залучено до участі у справі Сарненську міжрайонну ДПІ, інтереси якої були порушені. Крім того, не було досліджено питання наявності податкового боргу у платника податку
  3. Інформаційний лист від 10.06.10 № 845/11/13-10
  4. Підприємство не має права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, що підписані особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку.
  5. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Август 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031