юридичні консультації

Відповідно до статті 93 ЗК України особа набуває права використовувати земельну ділянку не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу її в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27 січня 2009 р. (витяг)

У лютому 2008 р. ТОВ “Автодром” звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до ТОВ “Промавтоматика-Т”, Київської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, укладеного 14.11.2007 р. між відповідачами, оскільки його укладено з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідачі проти позову заперечували посилаючись на його безпідставність.

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.05.2008 р. позов задоволено з тих підстав, що спірний договорів оренди суперечить вимогам чинного на момент його укладання законодавства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2008 р. рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено з тих мотивів, що підстави для визнання договору недійсним відсутні.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2008 р. залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 25.12.2008 р. за касаційною скаргою ТОВ “Автодром” порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2008 р.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України з мотивів її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та різного застосування Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону в аналогічних справах.

ТзОВ “Промавтоматика-Т” не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ “Автодром”, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України, яка встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечите цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 3 ЦК України встановлює, що загальними засадами цивільного законодавства є:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність.

Як передбачено частиною другою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за умовами спірного договору земельна ділянка передається ТОВ “Промавтоматика-Т” у довгострокову оренду на 15 р. для будівництва, експлуатації та обслуговування об’єктів житлового, офісного і соціально-побутового призначення з підземним паркінгом.

Таким чином, встановивши, що на земельній ділянці, котра передається в оренду ТОВ “Промавтоматика-Т”, знаходиться майно яке належить позивачу на праві власності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статті 93 ЗК України ТОВ “Промавтоматика-Т” набуває права використовувати земельну ділянку не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу її в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі. За таких обставин, безпідставним є посилання Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України, як на підставу для відмови в позові, на чинність Рішення Київської міської ради, яке було підставою для укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки права позивача порушені не рішенням, а договором оренди.

Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України, постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2008 р. підлягають скасуванню, а помилково скасоване рішення господарського суду м. Києва від 27.05.2008 р. — залишенню в силі.

Виходячи з положень статей 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням статті 125 Конституції України, статей 2, 39 Закону України “Про судоустрій України” щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду першої інстанції. У зв’язку з цим наведений у статті 11118Господарського процесуального кодексу України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для прийняття Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України зазначеного рішення.

Керуючись статтями 11117-11120Господарського процесуального кодексу України, Судова палата

постановила:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автодром” задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2008 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 липня 2008 р. скасувати.

Рішення господарського суду м. Києва від 27 травня 2008 р. залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Відповідно до ч. 3 ст.. 33 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі припиняється за наявності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору
  2. Відповідно до частини першої статті 285 ГК та частини третьої статті 17 Закону “Про оренду державного та комунального майна” орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому обсязі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об’єкт оренди іншій особі
  3. Відповідно до частин 2, 3 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Необхідність прийняття закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, обумовлена приписами ч. 3 ст. 18 Закону України “Про основи містобудування”
  4. У разі, коли орендоване нерухоме майно набуває статусу об’єкту державної власності, який має загальнодержавне значення, що згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” виключає подальшу можливість здачі в оренду такого майна, договір оренди підлягає розірванню на підставі статті 652 ЦК України
  5. Продаж орендодавцем майна орендарю на підставі укладеного між ними договору оренди, не є підставою припинення орендованих відносин між ними, якщо після укладення договору купівлі-продажу сторони оформили свої відносини новим договором оренди

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Ноябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930