юридичні консультації

В той же час, при визначенні розміру збитків та упущеної вигоди господарський суд не дослідив умови договорів, укладених позивачем із ЗАТ, ТОВ та приватним підприємцем, тому стягнення збитків з відповідача у розмірі, визначеному рішенням господарського суду, є передчасним

На підставі рахунків-фактури відповідача, платіжних доручень з оплати позивачем виконаних робіт, акта звірки заборгованості позивача, у якому відповідач вимагає ліквідувати заборгованість і дотримуватись строків оплати первісних робіт в майбутньому, та листів керівника ТОВ щодо неоплачених інвойсів за обладнання і сервісне обслуговування господарський суд дійшов обґрунтованого і законного висновку, що протягом 2004—2007 рр. між сторонами виникли цивільні права і обов’язки із сервісного обслуговування друкарської машини, які за своїми зобов’язаннями відповідають договору про надання послуг, укладеному у спрощений спосіб, шляхом прийняття до виконання замовлень.

В той же час, при визначенні розміру збитків та упущеної вигоди господарський суд не дослідив умови договорів, укладених позивачем із ЗАТ, ТОВ та приватним підприємцем, тому стягнення збитків з відповідача у розмірі, визначеному рішенням господарського суду, є передчасним

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 24 червня 2008 р.
(витяг)

У листопаді 2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфіст ЛТД” (далі — ТОВ “Поліграфіст ЛТД”) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Гейдельберг друкарські машини Україна” про стягнення 31 млн 340 тис. 771 грн збитків. Під час розгляду справи позивач розмір позовних вимог збільшив до 31 млн 747тис. 262 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що внаслідок несвоєчасного виконання сервісних (ремонтних) робіт по обслуговуванню друкарської машини позивач не зміг виконати свої зобов’язання за договорами по виготовленню поліграфічної продукції, внаслідок чого відповідачем завдано збитків на суму 31 млн 747 тис. 262 грн.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність між ним та позивачем договірних відносин по обслуговуванню друкарської машини.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25 грудня 2007 р. позов задоволено повністю. Рішення мотивоване тим, що внаслідок відмови Відповідача вчасно виконати ремонтні роботи друкарської машини позивача, ТОВ “Поліграфіст ЛТД ” було завдано збитків.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2008 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 квітня 2008 р. скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 25 грудня 2007 р. та відмовлено у позові.

29 травня 2008 р. Верховний Суд України порушив касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24 квітня 2008 р. за касаційною скаргою ТОВ “Поліграфіст ЛТД ”. Скарга мотивована різним застосуванням одного й того ж положення закону в аналогічних справах і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи без змін постанову апеляційного суду касаційний суд погодився з його висновком про відсутність договірних зобов’язань між сторонами з надання послуг на виконання сервісних робіт по обслуговуванню друкарської машини Speedmaster CD 102 (далі друкарська машина).

З таким погодитись не можна з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено що ТОВ «Полігарфіст ЛТД» за договором купівлі-продажу № 04-043-К від 25 листопада 2003 р. придбало у фірми “Heidelbera Print Finanse Osteuropa Finanzierungsvermittlung GmbH” (м. Відень, Австрія) друкарську машину, вартістю 255 тис. 65 євро.

Підставою виникнення господарських зобов’язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК є договір.

Укладання господарських договорів, відповідно до п. 1 ст. 181 ГК, допускається у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а підпис шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення давнього виду договорів.

Їх укладення здійснюється за правилами ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ст. 179 ГК, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Касаційний суд не звернув увагу, що вхід у програмне забезпечення і управління процесами виробництва друкарської машини закодований і її обслуговування можливо тільки фахівцями Товариства за правилами Типових умов виконання сервісних робіт листових офсетних машин від 1 червня 2006 р. (далі Типові умови).

З часу придбання друкарської машини її сервісне обслуговування здійснював Відповідач.

На підставі рахунків-фактури Відповідача, платіжних доручень з оплати Позивачем виконаних робіт, акта звірки заборгованості Позивача в сумі 15 тис. 739 грн, у якому Відповідач вимагає ліквідувати заборгованість і дотримуватись строків оплати первісних робіт в майбутньому та листів керівника ТОВ «Гейдельберг Друкарські машини Україна» П. від 3 і 30 серпня 2006 р. щодо неоплачених інвойсів за обладнання і сервісне обслуговування господарський суд дійшов обґрунтованого і законного висновку, що протягом 2004—2007 рр. між сторонами виникли цивільні права і обов’язки із сервісного обслуговування друкарської машини, які за своїми зобов’язаннями відповідають договору про надання послуг, укладеному у спрощений спосіб, шляхом прийняття до виконання замовлень.

За цим договором, згідно зі ст. 901 ЦК, одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення гл. 63 можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті діяльності.

За приписами ст. 193 ГК, що кореспондує зі статтями 509, 526 ЦК, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 2 Типових умов 17 липня 2007 р. на адресу Відповідача направлено письмове замовлення № 01/05 на ремонт друкарської машини. Про його вручення свідчить розписка начальника сервісної служби ТОВ «Гейдельберг Друкарські машини Україна» О., тому посилання апеляційного і касаційного суду на відсутність доказів направлення такого листа Відповідачу є помилковим.

Невиконання зобов’язань Відповідачем за замовленням стало підставою направлення на його адресу листів з вимогою направити спеціаліста для ремонту машини 18, 23, 27 липня та 2 серпня 2007 р.

Тільки 9 серпня 2007 р. Відповідач виконав свої зобов’язання і здійснив запуск друкарської машини про що свідчить акт спеціаліста Відповідача.

Висновок апеляційного і касаційного суду щодо справності друкарської машини на час її перевірки 9 серпня 2007 р. безпідставний, як такий, що протирічить тексту акта виконаних робіт, оскільки запуск друкарської машини із закодованим програмним забезпеченням може здійснити тільки спеціаліст Відповідача.

Господарський суд обґрунтовано і законно визнав, що у діях Відповідача присутній склад цивільного правопорушення, тому є підстави для притягнення його до цивільно-правової відповідальності за правилами ст. 20 ГК та статей 22, 906 ЦК.

При визначенні розміру збитків та упущеної вигоди господарський суд не дослідив умови договорів укладених Позивачем із закритим акціонерним товариством «Оболонь», ТОВ ТВК «Перша приватна броварня» та фізичною особою-підприємцем В., тому стягнення збитків з Відповідача у розмірі, визначеному рішенням господарського суду є передчасним.

За таких обставин незаконні судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 11117—11119 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційну скаргу ТОВ ôПоліграфіст ЛТД ö задовольнила: постанову Вищого господарського суду України від 24 квітня 2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2008 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 25 грудня 2007 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Факт відсутності вини відповідача у порушенні строку виконання зобов’язання, встановлений рішенням суду, що набрало законної сили, усував можливість стягнення відшкодування збитків, оскільки відповідач об’єктивно не міг виконати роботи через відсутність проектно-кошторисної документації
  2. Касаційний суд не врахував, що дія ухвали господарського суду про забезпечення позову починається не з часу її виконання державною виконавчою службою у порядку, визначеному Законом, а з дня винесення ухвали господарського суду, та не звернув уваги, що господарські суди не з’ясували питання доведення ухвали про забезпечення позову до відома міської ради у порядку ст. 86 ГПК України
  3. Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
  4. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про законність позовних вимог про стягнення штрафу та збитків і про визнання недійсним п. 10.2 Договору, як такого, що порушує права та інтереси позивача та не відповідає змісту діючого законодавства
  5. Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Судом апеляційної інстанції обґрунтовано взято як обов’язкові ці факти — встановлення, що ТОВ «О.К. та партнери» є учасником ТОВ «ДСЛК» з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 50 %, що у грошовому еквіваленті становить 60 тис. 142 грн — і відповідно задоволено позов.

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Ноябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930