юридичні консультації

Під час розгляду спору судам слід мати на увазі, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтуванням визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 9 вересня 2008 р.
(витяг)

У грудні 2007 р. прокурор м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі — Міськрада) з позовом до Експериментального виробничого інноваційного об’єднання (далі — Об’єднання), товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанії “Одеса” (далі — Авіакомпанія) про визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилаючись на те, що 8 жовтня 1991 р. між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Авіакомпанія придбала у Об’єднання будівлі та споруди, розташовані на аеродромі “Застава”. Оскільки ці об’єкти є власністю територіальної громади м. Одеси, а відтак всупереч вимогам ст. 225 ЦК 1963 р., що діяв на момент виникнення спірних відносин, були відчужені особою, яка не мала права розпорядження вказаним майном, прокурор на підставі статей 48, 215 зазначеного Кодексу просив суд про задоволення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21 грудня 2007 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2008 р., позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 червня 2008 р. зазначену постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 31 липня 2008 р. за касаційною скаргою Авіакомпанії порушено провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови з підстав її невідповідності положенням Конституції України, а також порушення судом касаційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Об’єднання та Міськрада не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Авіакомпанії, Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України виходив із того, що згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України від 7 лютого 1991 р. № 697-ХІІ “Про власність” (чинного на момент укладення договору) об’єкти нерухомості, придбані Авіакомпанією за спірним договором, є власністю територіальної громади м. Одеси, а відтак вказане майно не могло бути предметом вищезазначеної угоди, оскільки Об’єднання не було наділено повноваженнями розпоряджатися цим майном.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 35 цього Закону об’єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об’єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров’я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв’язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб’єктами права власності.

Отже, зі змісту вказаної статті не вбачається, яке саме майно підпадає під поняття транспорту, у зв’язку з чим суди безпідставно вдалися до розширеного тлумачення даної норми.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази приналежності спірного майна до об’єктів комунальної власності як на момент укладення спірної угоди, так і на час розгляду даної справи.

Водночас безпідставним є посилання судів нижчих інстанцій на рішення Господарського суду Одеської області від 21 вересня 2007 р. у справі № 6/284-07-7382, яким, зокрема, було зобов’язано Одеський об’єднаний авіазагін не чинити перешкод у користуванні територіальною громадою м. Одеси спірним нерухомим майном та вселено Міськраду у дані приміщення на підставі того, що вказане майно визнане власністю територіальної громади м. Одеси, оскільки вищезазначене судове рішення було скасовано постановою Верховного Суду України від 3 червня 2008 р. у справі № 3-2025к08.

За таких обставин твердження судів нижчих інстанцій про те, що майно, передане у власність Авіакомпанії за договором купівлі-продажу від 8 жовтня 1991 р., належить до об’єктів комунальної власності є передчасним, оскільки суди не дослідили правовий режим спірного майна, а також не навели достатнього нормативно-правового обґрунтування такого висновку.

Помилковим є й висновок Одеського апеляційного господарського суду про те, що до вимог про визнання угод недійсними позовна давність не застосовується, оскільки він суперечить положенням ст. 83 ЦК 1963 р. та ст. 268 ЦК щодо вимог, на які позовна давність не поширюється.

Враховуючи викладене, всі ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому суду необхідно з’ясувати дійсні права та обов’язки сторін, дослідити правовий режим спірного майна і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 11117—11121 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанії задовольнила: постанову Вищого господарського суду України від 25 червня 2008 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2008 р. та рішення Господарського суду Одеської області від 21 грудня 2007 р. скасувала, а справу передала на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Під час розгляду спору судами слід мати на увазі, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір згідно з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні
  2. При вирішенні справ із застосуванням ст. 35 ГПК України суду слід враховувати, що обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору ,є рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, і цей факт підтверджується матеріалами господарської справи
  3. Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, з нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові
  4. Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Судом апеляційної інстанції обґрунтовано взято як обов’язкові ці факти — встановлення, що ТОВ «О.К. та партнери» є учасником ТОВ «ДСЛК» з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 50 %, що у грошовому еквіваленті становить 60 тис. 142 грн — і відповідно задоволено позов.
  5. Не можна погодитися з висновком Вищого господарського суду України, що порушення процедури скликання загальних зборів пайовиків споживчого товариства не є нововиявленою обставиною, оскільки вказані порушення призвели до усунення останніх від особистої участі у вирішенні актуальних питань діяльності товариства, а саме вирішення питання про вихід останнього зі складу спілки, і мають істотне значення для вирішення справи за позовом по визнання рішення таких зборів недійсними та не були відомі заявникові на час вирішення спору господарським судом

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Февраль 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829