юридичні консультації

Згідно з частинами 2, 3 ст. 51 ГПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку, а у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший, наступний за ним робочий день

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 25 вересня 2007 р.
(витяг)
У березні 2003 р. заступник прокурора Київської області в господарському суді Київської області пред’явив позов в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та відкритого акціонерного товариства “Украгротех” (далі – ВАТ “Украгротех”) до відкритого акціонерного товариства “Білоцерківагротех” (далі – ВАТ “Білоцерківагротех”) про стягнення 585 тис. 719 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 5 березня 2007 р. позов залишено без розгляду з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 7 травня 2007 р. №79/3-2003/15/19/13 касаційне подання заступника прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 5 березня 2007 р. повернуто заявнику без розгляду у зв’язку з недотриманням вимог, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК. Ухвала вмотивована тим, що касаційне подання внесено після закінчення строку встановленого для його внесення без клопотання про відновлення цього строку.

26 липня 2007 р. Верховним Судом України за касаційним поданням Генерального прокурора України порушено провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 7 травня 2007 р. № 79/3-2003/15/19/13. У касаційному поданні ставиться питання про скасування оскарженої ухвали та передачу справи на розгляд до Вищого господарського суду України з мотивів порушення положень Конституції України, виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення процесуального закону у аналогічних справах, неправильного застосування норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційного подання і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 110 ГПК касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

За змістом ч. 3 ст. 85 ГПК рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього ж Кодексу.

Частиною 3 ст. 50 ГПК встановлено, що перебіг процесуального строку, обчислюваного місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 51 ГПК строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку, а у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала Господарського суду Київської області прийнята 5 березня 2007 р., а касаційне подання внесено 16 квітня 2007 р. Вищий господарський суд України зробив помилковий висновок стосовно пропуску встановленого строку для його внесення.

За таких обставин оскаржену ухвалу слід скасувати як незаконну, а справу передати на розгляд до Вищого господарського суду України.

Керуючись статтями 11117—11121ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційне подання Генерального прокурора України задовольнила: ухвалу Вищого господарського суду України від 7 травня 2007 р. у справі №79/3-2003/15/19/13 скасувала, а справу передала на розгляд до Вищого господарського суду України.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. При розгляді справ про поновлення строку дії договорів найму (оренди на новий строк, судам необхідно врахувати, що після закінчення строку договору він може бути продовжений на такий саме строк, на який він укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені орендодавцем протягом одного місяця після закінчення строку договору
  2. Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційне подання може бути подане протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили. Якщо встановлений законом строк пропущено, суд може визнати причину пропуску строку поважного і відновити пропущений трок, як це передбачено ст. 53 цього Кодексу
  3. Відповідно до частини першої статті 285 ГК та частини третьої статті 17 Закону “Про оренду державного та комунального майна” орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому обсязі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об’єкт оренди іншій особі
  4. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові
  5. Посилання судів на те, що на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України поширюється трирічний строк позовної давності, не ґрунтуються на законі

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Декабрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31