юридичні консультації

Товариство пред’явило позов про розірвання договору і повернення майна на законних підставах, так як згідно зі ст. 770 ЦК України до нового власника майна переходять права і обов’язки наймодавця відносно майна, переданого у користування відповідачу по договору, а оскільки користувач використовує майно не за призначенням визначеного умовами договору, то суди з дотриманням вимог ст. 188 ГК України та ст. 783 ЦК України обґрунтовано розірвали договір безоплатного користування майном

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 20 лютого 2007 р.
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інпол-Трейд» (далі — ТОВ «Інпол-Трейд») на постанову Вищого господарського суду України від 12 грудня 2006 р. у справі за позовом ТОВ «Інпол-Трейд» до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Базальт-Імпекс» (далі — ТОВ «Базальт-Імпекс», Користувач) про розірвання договору та повернення майна,

в с т а н о в и л а :

У червні 2006 року ТОВ ôІнпол-трейдö звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ «Базальт-Імпекс» про розірвання договору безоплатного користування майном та повернення майна.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що передане по договору безоплатного користування майном №1 (далі — Договір № 1) майно — три установки різання злитків «Алмаз 12М» під № 233, 242 і 259 використовуються не за призначенням Користувачем.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те що майно використовується за призначенням, відповідно до технічної документації.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26 червня 2006 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2006 р. позов задоволено. Розірвано договір безоплатного користування майном №1 від 23 жовтня 2003 р. Вилучено у ТОВ «Базальт-імпекс» три установки різання злитків «Алмаз 12М» і повернуто ТОВ «Інпол-Трейд». Судові рішення мотивовані тим, що відповідач використовує майно не за призначенням, чим порушує умови п.1.2 Договору №1 та ст. 773 Цивільного кодексу України (далі — ЦК).

Постановою Вищого господарського суду України від 12 грудня 2006 р. скасовано рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26 липня 2006 р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2006 року та відмовлено у позові. Постанова Вищого господарського суду України обґрунтована тим, що позивач не є стороною у договорі і не має права звертатись до суду з позовом про розірвання даного договору.

1 лютого 2007 р. Верховним Судом України за касаційною скаргою ТОВ «Інпол-трейд» порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 12 грудня 2006 р. Скарга мотивується невідповідністю постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи судові рішення у справі і відмовляючи у позові касаційний суд обґрунтовував свою постанову тим, що ТОВ «Інпол-Трейд» не є стороною Договору №1 і правонаступником прав і обов’язків громадянина Ц., а тому немає законних прав для звернення з позовом про розірвання спірного Договору №1.

З такими висновками погодитись не можна з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що 23 жовтня 2003 р. за умовами Договору №1 власник майна — Ц. передав, а ТОВ «Базальт-Імпекс» прийняло по акту приймання-передачі від 23 жовтня 2003 р. у тимчасове користування установки різання злитків «Алмаз 12М» за № 233, 242 і 259, строком на 10 років.

Протоколом зборів засновників ТОВ «Інпол-Трейд» від 8 вересня .2005 р. підтверджується, що учасники товариства вирішили збільшити статутний капітал товариства, зокрема за рахунок додаткового внеску майна Ц. — трьох установок для різання злитків «Алмаз 12М», загальною вартістю 645 тис. грн, які знаходяться в тимчасовому користуванні у Користувача.

За правилами ч.1 ст. 3 Закону від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» (далі — Закон № 1576-ХІІ) вкладами учасників та засновників товариства можуть бути , зокрема будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності.

Спірне майно — три установки для різання злитків «Алмаз 12М» за № 233, 242 і 259 по акту приймання-передачі від 8 вересня 2005 р. передані до статутного фонду Товариства.

Суди першої і апеляційної інстанцій на підставі ст. 12 Закону № 1576-ХІІ прийшли до законного і обґрунтованого висновку про те, що з внесенням до статутного фонду майна Товариство стало законним власником і до нього, як до нового власника майна , згідно зі ст. 770 ЦК, перейшли права і обов’язки наймодавця відносно майна, переданого у користування відповідачу по Договору №1.

Таким чином ТОВ «Інпол-Трейд» пред’явило позов про розірвання договору і повернення майна на законних підставах. Висновок касаційного суду про відсутність таких прав, оскільки товариство не набуло статусу сторони у Договорі №1 безпідставний і помилковий.

За приписами ст. 329 ЦК УРСР той, хто передав майно у безоплатне користування, вправі вимагати дострокового розірвання договору у разі використання майна користувачем не за призначенням, визначеним умовами договору.

Оскільки у ЦК не передбаченого окремого виду договору безоплатного користування майном, але у гл. 58 міститься положення, які регулюють правовідносини між наймодавцем і наймачем щодо найму (оренди) майна, то судами першої і апеляційної інстанцій правильно застосовано статті 773, 824 ЦК, згідно з якими користування річчю за її призначенням та умовами договору вважається безоплатним, якщо сторони про це домовилися, або якщо це випливає із суті відносин сторін.

Оскільки матеріалами справи (а.с. 74—81, 110) підтверджено, що Користувач використовує майно не за призначенням визначеного умовами Договору №1, то суди з дотриманням вимог ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 783 ЦК обґрунтовано задовольнили позов.

Верховний Суд України в силу положень статей 6, 8 Конституції України не вважає необхідним направити справу на новий розгляд суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст.125 Конституції України і статтям 2, 39 Закону від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІІІ «Про судоустрій України» в частині визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність в здійсненні правосуддя і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду апеляційної інстанції. В зв’язку з цим наведений в ст.11118 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК) перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не вважається правовою перешкодою для прийняття зазначеного рішення.

За таких обставин постанова касаційного суду підлягає скасуванню, а законна і обґрунтована постанова апеляційного суду — залишенню в силі,

Керуючись статтями 11117—11119ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

касаційну скаргу ТОВ «Інпол-трейд» задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 12 грудня 2006 р. скасувати.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2006 р. залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

 

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. Установивши факт невиконання продавцем свого обов’язку передати покупцю документацію, необхідну для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив продавцю в позові до покупця про розірвання договору купівлі-продажу, застосувавши до правовідносин сторін положення ст. 538 Цивільного кодексу України щодо зустрічного виконання зобов’язань та передбачених нею правових наслідків на випадок невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку
  2. Застосування реституції по кредитним договорам, які визнані недійсними з моменту їх укладення, відрізняється від визнання недійсними та застосування реституції за іншими договорами, оскільки грошові кошти надаються у тимчасове користування на умовах повернення, строковості і платності. Положення Цивільного кодексу України підлягають застосуванню до спірних відносин сторін, оскільки останні продовжували існувати після 1 січня 2004 р.
  3. Сторони договору оренди майна інших форм власності (окрім державного та комунального майна) можуть обумовити про незастосування до договірних правовідносин положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Якщо ж така умова в договорі відсутня, то вказаний Закон може застосовуватися
  4. При вирішенні спору про право власності на майно судам необхідно з’ясувати попереднього власника спірного майна та правомірність подальшої передачі майна у власність третім особам
  5. Достатньою підставою для розірвання договору оренди є будь-яка обставина, передбачена ст. 783 ЦК України та ч. 3 ст. 26 Закону «Про оренду державного та комунального майна»

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Май 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031