юридичні консультації

У повідомленні про наступне скликання загальних зборів для вирішення питання про зміни статутного фонду акціонерного товариства крім іншої інформації, передбаченої ст. 40 Закону України “Про господарські товариства”, повинні також міститися: проект змін до статуту акціонерного товариства, пов’язаних із збільшенням статутного фонду; дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково випускаються; порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов’язаних зі змінами статутного фонду

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 27 лютого 2007 р.
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України (далі — ФДМ) на постанову Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 р. у справі № 2-8/8592-2006 за позовом ФДМ до закритого акціонерного товариства “Туристичний центр “Аян-Дере” (далі — ЗАТ) про визнання незаконними загальних зборів акціонерів та недійсними прийнятих на них рішень,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2006 р. ФДМ звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є акціонером ЗАТ та володіє часткою у статутному фонді відповідача, що складає 25,001 %. 23 грудня 2005 р. відбулися загальні збори акціонерів вказаного товариства, на яких було прийнято ряд рішень, зокрема рішення про збільшення статутного фонду товариства шляхом додаткового випуску акцій у кількості 1 млн штук номінальною вартістю 1 грн. Посилаючись на те, що зазначені збори проведено з порушенням вимог статей 40, 43 Закону від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ “Про господарські товариства” (далі — Закон № 1576-ХІІ), оскільки відповідач не повідомив акціонерів належним чином про їх проведення, позивач просив суд про задоволення позовних вимог.

ЗАТ позов не визнало, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 червня 2006 р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 р. зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 1 лютого 2007 р. за касаційною скаргою ФДМ порушено провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду касаційної інстанції і передачу справи на новий розгляд. В обґрунтування скарги зроблено посилання на невідповідність оскаржуваної постанови положенням Конституції України та рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, різне застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах, порушення судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено у задоволенні позову, Вищий господарський суд України послався на те, що повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів від 23 грудня 2005 р. було здійснено відповідачем у порядку та на умовах, визначених Законом № 1576-ХІІ.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Вирішуючи спір, Господарський суд Автономної Республіки Крим встановив, що до порядку денного загальних зборів акціонерів відповідача, призначених на 23 грудня 2005 р., крім іншого було включено питання про збільшення статутного фонду товариства шляхом додаткового випуску акцій у кількості 1 млн штук номінальною вартістю 1 грн.

Відповідно до ст. 40 Закону № 1576-ХІІ (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у повідомленні про наступне скликання загальних зборів для вирішення питання про зміни статутного фонду акціонерного товариства повинні міститися: а) мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення статутного фонду; б) проект змін до статуту акціонерного товариства, пов’язаних із збільшенням або зменшенням статутного фонду; в) дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну вартість; г) відомості про нову номінальну вартість акцій; д) права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх вилученні; е) дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково випускаються, або їх вилучення; є) порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов’язаних із змінами статутного фонду.

За ч. 1 ст. 43 цього Закону про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного фонду акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена ст. 40 Закону №1576-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів даної справи, у порушення вищезазначених вимог Закону, повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів ЗАТ від 23 грудня 2005 р. не містили: проекту змін до статуту акціонерного товариства, пов’язаних із збільшенням статутного фонду; дати початку і закінчення підписки на акції, що додатково випускаються; порядку відшкодування власникам акцій збитків, пов’язаних із змінами статутного фонду (а.с. 40, 42, 68-72).

Вказані порушення норм матеріального права залишено Вищим господарським судом України поза увагою.

За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об’єктивної оцінки наявних у ній доказів, з’ясувати дійсні права та обов’язки сторін, і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 11117—11121 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 р. та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 червня 2006 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. В разі, коли в статутному фонді товариства-боржника пакет акцій, що належить державі, перевищує 50 %, то відповідно до п. 5 ст. 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керуючий санацією зобов’язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном
  2. Відповідно до положень ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не можна визнати кредиторами боржника осіб, які заявляють вимоги на суми вартості належних їм акцій у статутному фонді боржника
  3. Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів
  4. Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4., 7.7.5, п.7.7. статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
  5. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАСУ спори за зверненням відділень Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів підвідомчі адміністративним судам

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Ноябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930