юридичні консультації

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» викуп застосовується до тих об’єктів, які не були продані на аукціоні чи за конкурсом і були включені до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:

 

14 червня 2005 р.
м. Київ

 

головуючого: Барбари В.П.,
суддів: Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Лилака Д.Д., Новікової Т.О., Черногуза Ф.Ф

за участю представників: відповідача приватного підприємства «Строй-Систем» – Т.,
третьої особи – Т., Ч.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги приватного підприємства “Строй-Систем”, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на постанову Вищого господарського суду України від 30 березня 2005 р. у справі за позовом приватного підприємця Ч. до приватного підприємства “Строй-Систем”, Одеської міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – закрите акціонерне товариство “Футбольний клуб “Чорноморець”, про спонукання вчинити певні дії та визнання договору купівлі-продажу недійсним та за позовом закритого акціонерного товариства “Футбольний клуб “Чорноморець” до приватного підприємства “Строй-Систем”, Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

в с т а н о в и л а:

 

У березні 2004 р. приватний підприємець Ч. звернулася у господарський суд Одеської області з позовом до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про зобов’язання відповідача провести роботу щодо підготовки до продажу позивачу орендованого останнім нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 193,3 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 116.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ст. 15 ЦК України та на те, що відмова відповідача від продажу позивачу як орендованого ним приміщення, так і всієї будівлі в цілому, є немотивованою.

У квітні 2004 р. позивач подав заяву про доповнення позовних вимог, де просив суд залучити до участі у справі в якості відповідачів Одеську міську раду та приватне підприємство “Строй-Систем” і визнати недійсним укладений між ними договір від 04.12.2003 р. купівлі-продажу частини аварійної двоповерхової будівлі загальною площею 1 326,9 кв. м в м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 116. Позивач вважає, що цей договір був укладений з порушенням норм законодавства.

Ухвалою від 27.04.2004 р. господарський суд залучив в якості відповідачів Одеську міську раду та приватне підприємство “Строй-Систем”.

26.04.2004 р. третя особа по справі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору — закрите акціонерне товариство “Футбольний клуб “Чорноморець” ( далі – ЗАТ “ФК “Чорноморець”) подало до господарського суду Одеської області позов до приватного підприємства “Строй-Систем” та до представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 203 від 04.12.2003 р., укладеного між Одеською міською радою і приватним підприємством “Строй-Систем”.

Свої вимоги ЗАТ “ФК “Чорноморець” обґрунтовує тим, що рішенням виконкому Одеської міськради № 40 від 15.01.2004 р. “Про заходи щодо здійснення комплексної реконструкції кварталів у межах вулиць: Пантелеймонівської, Преображенської, М. Арнаутської, Катерининської” передбачено здійснення комплексної реконструкції кварталів у межах вказаних вулиць. Забудовником вказаних кварталів визнано ЗАТ “ФК “Чорноморець”. Під забудову підпадає аварійна двоповерхова будівля по вул. Пантелеймонівська, 116.

Відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на його необґрунтованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26 травня 2004 р. позов задоволено.

Рішення мотивовано тим, що договір купівлі-продажу № 203 від 04.12.2003 р. не укладався на підставі Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, а тому посилання відповідача на відсутність у позивача права на викуп орендованого приміщення є безпідставним. Згідно п. 1.9 Положення “Про механізм відчуження об’єктів комунальної власності”, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 946-XXIII від 28.04.2000 р., у разі наявності декількох заяв продаж об’єктів проводиться на конкурсній основі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2004 р. рішення господарського суду Одеської області від 26 травня 2004 р. скасовано і в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що місцевий господарський суд прийшов до помилкових висновків про порушення відповідачами положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та п. 1.9 Положення “Про механізм відчуження об’єктів комунальної власності”, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 946-XXIII від 28.04.2000 р., оскільки майно за договором купівлі-продажу № 203 від 04.12.2003 р. було відчужено шляхом його викупу конкретною особою на підставі Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 березня 2005 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2004 р. скасовано тому, що постанова прийнята за невірною юридичною оцінкою обставин справи, що призвело до помилкового застосування норм матеріального та процесуального права.

У касаційних скаргах ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови Вищого господарського суду України від 30 березня 2005 р. з підстав невідповідності постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права.

26 травня 2005 р. колегією суддів Верховного Суду України за касаційними скаргами приватного підприємства “Строй-Систем” та Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 30 березня 2005 р. у справі № 30/55-04-1446.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, третьої особи, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Судами встановлено, що на виконання рішення Одеської міської ради від 26 січня 2001 р. № 1963-XXIII “Про внесення змін та доповнень до рішень Одеської сільської ради щодо приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси у 2000 році”,(в яке в подальшому вносились зміни і доповнення). 4 грудня 2003 р. між Одеською міською радою в особі Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та приватним підприємством “Строй-Систем” був укладений договір купівлі-продажу № 203 частини аварійної двоповерхової будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 116, за яким до приватного підприємства “Строй-Систем” перейшло право власності на зазначену будівлю за виключенням приватизованих квартир. Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду і залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України виходив з того, що апеляційний господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, вказаний договір купівлі-продажу укладено не на підставі Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Проте з такими висновками не можна погодитись.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України “Про приватизацію державного майна” відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування”, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі вирішують питання їхнього відчуження, визначаючи в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, місцеві ради є органами, які здійснюють функції щодо розпорядження комунальною власністю і способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження переліків об’єктів приватизації. Згідно ч. 3 ст. 7 вказаного закону включення об’єктів малої приватизації до зазначених переліків здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції правильно керувався Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Законом України “Про оренду державного та комунального майна” і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивача права на викуп цього приміщення.

Висновки апеляційного господарського суду про те, що права третьої особи при укладені договору купівлі-продажу від 4 грудня 2003 р. не були порушені обґрунтовані, оскільки рішення виконкому Одеської міської ради № 40 “Про заходи щодо здійснення комплексної реконструкції кварталів у межах вулиць: Пантелеймонівської, Преображенської, М. Арнаутської, Катерининської” було прийнято 15 січня 2004 р., тобто після укладення вказаного договору і порушень норм чинного законодавства не було.

Відтак, суд касаційної інстанції незаконно скасував постанову суду апеляційної інстанції, який обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Тому постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а постанова апеляційної інстанції – залишенню в силі.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 11117–11120ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

 

    Касаційні скарги задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 30 березня 2005 р. у справі № 30/55-04-1446 скасувати, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2004 р. залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

No related posts.

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Апрель 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930