юридичні консультації

судді Конституційного Суду України Савенка М.Д. у справі щодо відповідності Конституції України Закону України» Про Рахункову палату Верховної Ради України»

Відповідно   до   статті  19  Конституції  України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх  посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     До   повноважень  Рахункової  палати  Конституцією  України (стаття   98)   віднесено  контроль  за   використанням   коштів Державного бюджету України, а тому своїм рішенням Конституційний Суд   України   обґрунтовано  визнав  неконституційними   окремі положення  Закону України «Про Рахункову палату  Верховної  Ради України» (далі — Закон) щодо повноважень Рахункової палати,  які виходять за межі, встановлені Конституцією України.

     Поряд  з  іншими  положеннями  Закону  Конституційний   Суд України  визнав неконституційними повністю його статтю  31  щодо приписів,  а також положення пункту 4 частини другої  статті  12 Закону  відносно повноважень Рахункової палати вилучати  в  разі виявлення підробок, підлогiв, привласнень і зловживань необхідні документи,  залишаючи у справах акт вилучення і копії  або  опис вилучених документів, з чим я не можу погодитись.

     На  обґрунтування  неконституційності  зазначених  положень Закону  Суд  послався  на  те, що вони мають  владно-розпорядчий характер і повинні застосовуватись органами дізнання та слідства за умов суворого дотримання процесуального законодавства.

     Для  правильного  вирішення питання  щодо  конституційності зазначених положень Закону необхідно чітко визначити,  які  саме функції  надано  Рахунковій палаті —  контролю  чи  нагляду.  Ці функції  за  своєю  метою  є дуже близькими.  Їх  здійснення  не виключає виконання окремих повноважень виконавчої влади, зокрема контролю  за  виконанням  законів  та  інших нормативно-правових актів,  органами  та  їх посадовими особами,  що  перевіряються. Разом з тим їх не можна визнати рівнозначними.

     Нагляд  —  це  догляд,  спостереження за  певним  об’єктом, суб’єктом, сферою діяльності, дотриманням норм, правил тощо. Як правило, органи, які виконують функції нагляду, обмежені у  прийнятті  власних рішень у разі виявлення у процесі  нагляду порушень,   відхилень   тощо.  Вони  можуть   тільки   направити інформацію  відповідному  органу,  який  приймає  рішення   щодо виявлених порушень.

     Контроль передбачає не тільки спостереження, нагляд, але  й активні  дії,  в  тому  числі  здійснення  перевірок,  з   метою виявлення порушень.

     Наділення  відповідними функціями  того  чи  іншого  органу

впливає на характер його повноважень.

     Конституцією  України Рахункову палату  наділено  функціями контролю  за  використанням коштів Державного  бюджету  України.

Законом  України «Про Рахункову палату Верховної  Ради  України» відповідно  до  зазначеної функції в цілому правильно  визначено повноваження Рахункової палати щодо здійснення контролю саме  за використанням коштів Державного бюджету України.

     Зокрема,  надання посадовим особам Рахункової палати  права вилучати  в  разі  виявлення підробок, підлогiв,  привласнень  і зловживань   необхідні  документи,  залишаючи  у  справах   акти вилучення  і  копії  або  опис вилучених  документів,  сприятиме повноті і правильності контролю, забезпечить схоронність на  час перевірки необхідних документів, виключить можливість їх  заміни або знищення.

     Однак  такі  дії повинні бути обмежені в часі  і  вчинятися тільки  в процесі ревізії та в разі необхідності і не порушувати режиму діяльності органу, який перевіряється.

     Контрольна функція передбачає не тільки виявлення порушень, недоліків,   а  й  можливість  реального  впливу  на  результати перевірки, тобто наявність владних повноважень.

     Формою  впливу  для Рахункової палати на виявлені  під  час перевірки  порушення є визначені законом обов’язкові приписи  та рішення  про  тимчасове  припинення  фінансових  операцій   щодо використання коштів державного бюджету.

     Саме  наявність  таких важелів, тобто владних  повноважень, забезпечує Рахунковій палаті належне виконання функцій контролю. Без  них  ця діяльність  стає  неповноцінною  і  перетворюється фактично в наглядову функцію, що суперечить Конституції України.

     Крім   цього,  органи,  уповноважені  державою  здійснювати функцію контролю, незалежно від їх належності до будь-якої гілки державної влади, повинні мати для цього рівні права.

     Наприклад,  органи Державної контрольно-ревізійної  служби, які  також  наділені  функцією  контролю,  в  тому  числі  і  за використанням  коштів бюджету, мають право опечатувати  каси  та касові  приміщення, склади, архіви і вилучати в  разі  виявлення підробок,  інших  зловживань необхіднi  документи  на  строк  до закінчення  ревізії  або  перевірки,  залишаючи  у  справах  акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів. Вони  мають право  припиняти операції на розрахункових та інших  рахунках  у банках  та  інших  фінансово-кредитних установах,  вимагати  від керівників та інших службових осіб об’єктів, що ревізуються  або перевіряються, усунення виявлених порушень законодавства.

     Тим більше,  Рахункова палата, яка створена Верховною Радою України і діє від її імені, не повинна мати повноваження  менші, ніж  відповідні  органи державного контролю,  що  створюються  і діють у системі органів виконавчої влади.

     Конституція України не визначила межі діяльності Рахункової палати,  залишивши  вирішення цього питання органу  законодавчої влади,   який   відповідно   до  своїх  повноважень   врегулював діяльність  Рахункової  палати у відповідному  Законі.  Вчинення таких  дій,  як вилучення необхідних документів на об’єктах,  що перевіряються,   дача   керівникам  цих  об’єктів   обов’язкових приписів  у  передбачених Законом випадках належить до  способів здійснення повноважень Рахунковою палатою, і ці повноваження  не можна визнати неконституційними.

     Згідно  з  пунктом 22 частини першої статті 92  Конституції України  виключно законами України визначаються засади цивільно-правової    відповідальності;   діяння    які    є    злочинами, адміністративними   або  дисциплінарними  правопорушеннями,   та відповідальність  за них. Тому встановлена у  статті  31  Закону відповідальність не  суперечить Конституції України.

     Виходячи  з  викладеного  вважаю,  що  положення  пункту  4 частини  другої  статті  12 та статті  31  Закону  України  «Про Рахункову    палату   Верховної   Ради   України»   відповідають Конституції  України,  тобто є конституційними,  і  підстав  для визнання їх неконституційними немає.

              Суддя Конституційного

Суду України                                                        М.Савенко

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Related posts:

  1. у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України)
  2. у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України Постанови Верховної Ради України від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України» (справа щодо конституційності тлумачення Верховною Радою України статті 98 Конституції України)
  3. Окрема думка судді Конституційного Суду України Савенка М.Д. у справі за конституційними поданнями народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 року (справа про вибори народних депутатів України)
  4. ОКРЕМА ДУМКА судді Конституційного Суду України Савенка М.Д. у справі про офіційне тлумачення статей 58, 78, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України
  5. ОКРЕМА ДУМКА судді Конституційного Суду України Скоморохи В.Є. у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України

Комментарии запрещены.

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Октябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031