юридичні консультації

Рішення ВСУ в госп. справах

При перевірці правомірності дій нотаріуса по вчиненню виконавчих написів про стягнення сум за опротестованими простими векселями, суди мають враховувати положення п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у беспірному порядку (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 1999 року № 1172).

Continue reading “При перевірці правомірності дій нотаріуса по вчиненню виконавчих написів про стягнення сум за опротестованими простими векселями, суди мають враховувати положення п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у беспірному порядку (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 1999 року № 1172).” »

Одним з різновидів домовленості сторін, як підставою припинення зобов’язання, є новація зобов’язання – заміна первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (ч. 2 ст. 604 ЦК України). З припиненням первісного зобов’язання пов’язано правило про те, що новація припиняє і дію додаткових зобов’язань щодо нього (ч. 4 ст. 604 ЦК України)

Continue reading “Одним з різновидів домовленості сторін, як підставою припинення зобов’язання, є новація зобов’язання – заміна первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (ч. 2 ст. 604 ЦК України). З припиненням первісного зобов’язання пов’язано правило про те, що новація припиняє і дію додаткових зобов’язань щодо нього (ч. 4 ст. 604 ЦК України)” »

Відповідно до частини 4 статті 3 та частини 2 статті 7 Закону України “Про іпотеку” іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов’язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договорів, чинних на момент укладення іпотечного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про приватизацію майна державних підприємств» дія цього Закону не поширюється, зокрема на приватизацію об’єктів державного земельного та житлового фондів, а також об’єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються

Continue reading “Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про приватизацію майна державних підприємств» дія цього Закону не поширюється, зокрема на приватизацію об’єктів державного земельного та житлового фондів, а також об’єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються” »

Суди не з’ясували, чи отримав орендар у встановленому законом порядку дозвіл на будівництво спірного об’єкту, чи приймався об’єкт нерухомості, право власності на який просить визнати позивач, до експлуатації, а також, чи надавалась земельна ділянка під збудованим об’єктом позивачу у власність або в користування, що є підставою для передачі справи на новий розгляд

Continue reading “Суди не з’ясували, чи отримав орендар у встановленому законом порядку дозвіл на будівництво спірного об’єкту, чи приймався об’єкт нерухомості, право власності на який просить визнати позивач, до експлуатації, а також, чи надавалась земельна ділянка під збудованим об’єктом позивачу у власність або в користування, що є підставою для передачі справи на новий розгляд” »

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і закононних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Continue reading “Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і закононних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.” »

Повернувши безпідставно касаційну скаргу, Вищий господарський суд України, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, обмежив суб’єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень

Continue reading “Повернувши безпідставно касаційну скаргу, Вищий господарський суд України, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, обмежив суб’єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень” »

При вирішенні питання щодо дотримання скаржником вимог ст. 111 ГПК України Вищий господарський суд України повинен виходити з того, що юридичне значення має саме факт зарахування державного мита до державного бюджету, який повинен бути підтверджений наданим платіжним дорученням, а не помилкова вказівка про призначення платежу за подання апеляційної скарги (замість касаційної скарги)

Continue reading “При вирішенні питання щодо дотримання скаржником вимог ст. 111 ГПК України Вищий господарський суд України повинен виходити з того, що юридичне значення має саме факт зарахування державного мита до державного бюджету, який повинен бути підтверджений наданим платіжним дорученням, а не помилкова вказівка про призначення платежу за подання апеляційної скарги (замість касаційної скарги)” »

Відповідно до ст. 2 ГПК України прокурор чи його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави і ця заява є підставою для порушення справи у суді

Continue reading “Відповідно до ст. 2 ГПК України прокурор чи його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави і ця заява є підставою для порушення справи у суді” »

Із змісту статті 220 ЦК України випливає, що при вирішенні спору про визнання договору, який потребує нотаріального посвідчення, дійсним суд досліджує, крім обставин щодо виконання сторонами умов договору, також наявність письмових доказів домовленості між сторонами щодо усіх істотних умов договору та відсутність передбачених законом обмежень для його укладення.

Continue reading “Із змісту статті 220 ЦК України випливає, що при вирішенні спору про визнання договору, який потребує нотаріального посвідчення, дійсним суд досліджує, крім обставин щодо виконання сторонами умов договору, також наявність письмових доказів домовленості між сторонами щодо усіх істотних умов договору та відсутність передбачених законом обмежень для його укладення.” »

Юрисконсульт

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Договірне право
Дозволи ліцензії

Сентябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930